Лі Чен Дао, " Точка ЗОРУ"






   Сьогоднішнє мистецтво давно вийшло за рамки стандартів, колись нав'язаних суспільством.

   Все менше моралі у митців, але все більше колючих зауважень у їх адресу. Невидимі суперечки, в яких немає переможців і переможених. Ось і зараз,  у сучасному мистецькому світі спричинив гучний резонанс молодій тайванський художник Лі Чен Дао, який провокує публіку неоднозначними картинами.

  Рецепт успіху Лі доволі простий: багато оголеної натури, дещо шокуючі образи, абсурдний відтінок, трохи сарказму, все перемішати і подати на осуд глядачу.  Ні, дорослих журналів це вам не замінить, а ось задуматись над деградуючим світом сьогодення Ви зможете.

  Люди, які зображені на полотнах, ніби "без царя у голові", все що вони роблять - живуть на користь собі, збочені і жадібні, вони пророщують у серцях неймовірний егоїзм, потакають своїм найдурнішим примхам і живуть сьогоднішнім днем.

  Картини на диво реалістичні, можна сказати, що Лі Чен Дао малював з натури. Можливо, кожний з нас має "скелет у шафі", і знають про нього лише дзеркало і кіт, який ніколи не зможе наскаржитися чи злити компромат у мережу.
  
  Творіння художника є своєрідними алюзіями на світові шедеври, гарний приклад "Вечеря в Еммаусі" Карваджіо. Змішуючи класику і сучасність, роблячи своєрідні пародії, які здатна оцінити молода публіка, "золота молодь", Лі виставляє внутрішні протиріччя без прикрас. Ну де ви ще бачили Бетмена у рожевому? Не згадати? А Бетмена, з відвислим черевцем,  нахабною посмішкою на розкішних білих простирадлах і подушках? Важко уявити, але, навіть це вже зроблено за нас. Лише костюми, лише маски, під якими ховаються найгірші якості людей. Неймовірно життєво у деяких випадках. Іноді і зовсім, життя може перетворитися на карнавал абсурду, а ми, ніби просто спостерігачі у кіно, стежимо за розвитком сюжету, зрідка давлячись своїм попкорном. 





















Комментариев нет:

Отправить комментарий